Історія Сумського Палацу дітей та юнацтва
У мальовничому куточку міста Суми, сквері імені Тараса Григоровича Шевченка, знаходиться Комунальний заклад Сумський Палац дітей та юнацтва, червона будівля якого – одна з найпомітніших архітектурних конструкцій нашого міста.
Багряно-червона цегла, білі фігурні оздоблення, величезні скляні вікна та двері, а також неймовірної краси вітраж привертають увагу сум’ян та гостей міста. Будова практично в ідеальному стані, і хто скаже, що вона прикрашає Суми понад сто років…
Місце, на якому сьогодні розташований Палац, зберегло в собі дух кількох історичних епох. Так, наприклад, в останній чверті ХІХ століття на цьому місці стояв цегляний завод-красень відомого сумського купця й мецената Дмитра Суханова, продукція якого забезпечувала будівництво дзвіниці й загальну реставрацію Спасо-Преображенського собору. Коли собор було збудовано, потреба в близькому виробнику будівельних матеріалів відпала, тому на його місці з’явився комерційний банк.
Сумський Олександрівський банк було збудовано наприкінці ХІХ століття архітектором, чиє ім’я, на жаль, загубилося в історії. За чутками, меценатам будівництва банку була родина Харитоненків, які були найбільшими акціонерами цієї фінансової установи. На початку ХХ століття в приміщенні розташовувався казначейський банк, який орендував частину приміщення. Після революції приміщення банку переходило в розпорядження від однієї установи до іншої.
Поціновувачі архітектурного мистецтва відмічають оригінальний колір і форму приміщення колишнього банку. Цікавим є те, що виразного стилю будинок не має: можна побачити елементи класики, готики й, навіть, українського бароко. А круглі, складні вежі, які автор розставив по кутках, роблять будівлю схожою на маленький замок.
Багато років Сумський Палац дітей та юнацтва дарує дітям неповторний світ краси, творчості, натхнення та пізнання, пройшовши не простий шлях становлення. 24 грудня 1934 року краще приміщення міста Суми, пам’ятник архітектури ХІХ століття гостинно відкрив двері маленьким сум’янам. У приміщенні колишнього банку, згодом будівельного технікуму, розпочав роботу дитячий клуб з організації дозвілля та гурткової діяльності, пізніше – піонерський клуб. Першим директором клубу став Ліпсман Ісаак Олександрович.
У перші роки діяльності клубу популярними були такі гуртки: автомодельний, хореографічний, витівників.
Перші керівники гуртків Палацу: брати Гливенки (авіамодельний гурток), М. Семенцова («Умілі руки»), А. Семенцова (хореографічний гурток), П. Пустильник (акомпаніатор), З. Данішевський (масовик), І. Звонко (оркестр народних інструментів), Л. Полковник (гурток художньої вишивки).
Серед автомоделістів найактивнішими гуртківцями на той час стають брати Глівенко, В. Корепанов, В. Безкостий, Б. Берестовський, а серед хореографів – В. Покуц, Л. Покуц, В. Схаров, Є. Сахаров, В. Пріс, С. Горон. У 1936 році створюється духовий оркестр, керівником якого стає талановитий музикант Іван Звонко.
Упродовж 1937–1938 років популярністю серед дітей користуються гуртки: військово-оборонний, радистів, юних техніків, вокальний, драматичний та художньої вишивки.
20 жовтня 1939 року клуб піонерів перейменовується в обласний Палац піонерів відповідно до рішення міської ради.
1941–1945 роки – це важкий період для дітей та педагогів Палацу. У приміщенні відкривається госпіталь, до якого приймаються поранені бійці Великої Вітчизняної війни. Гуртківці Палацу для них проводять концерти, активно займаються тимурівською роботою. Колишні гуртківці Палацу добровольцями пішли на фронт: Красовицький Зиновій, Стариков Олександр, Берестовський Борис (став Героєм Радянського Союзу), Козловський Микола та багато інших.
У 1942 році в Сумах створена підпільна організація «Прапор», якою керував Дмитро Косаренко (до війни займався в авіамодельному гуртку). Активними членами організації стали теж колишні гуртківці Анатолій Зубченко, Володимир і Наталя Рапоти, Володимир Худяков, Марія Бадаєва та Валентина Степанова. На превеликий жаль, 22 квітня 1943 року всі підпільники були розстріляні фашистами. Після визволення міста від загарбників у Палаці знову почали діяти гуртки, а вже 1944 року тут займалися 205 дітей.
1946–1959 роки – період реорганізації та розширення мережі гуртків. Згідно з Постановою Ради Міністрів СССР та наказу облвно від 16 липня 1952 року, Сумський обласний Палац реорганізований у Сумський міський будинок піонерів. У 50-ті роки у Будинку піонерів розпочинають роботу нові гуртки: шаховий, капела бандуристів, ансамбль пісні та танцю, ляльковий театр. Працювати до будинку піонерів приходять такі талановиті педагоги, як хореограф О. Матвєєва, музикант і хормейстер М. Вязовський, баяніст В. Ніколенко, керівник оркестру духових інструментів С. Симоненко, масовик А. Лебедєва. 1953 рік увійшов до історії Палац як шефський рік. Гуртківці будинку піонерів активно займаються шефською роботою, піклуються про вихованців дитячих будинків м. Лебедин, с. Низи, с. Миропілля.
З 1957 року будинок піонерів очолює Бочарова Віра Іванівна, заслужений вчитель України, яка керувала цим закладом 44 роки. За роки роботи Віри Іванівни Палац став візитівкою “Будинка вікнами в дитинство” Саме будинком його назвали за атмосферу довіри, творчості, родиного затишку, безпеки, захисту. . 
1960–1969 роки ознаменовані активною клубною роботою. 1962 року Будинок піонерів став Палацом піонерів і школярів. У цей період організовується піонерський штаб (керівник Е. Новобранцева), створюється школа горністів та барабанщиків. У перший агітпохід, який став традиційним і проводився щорічно упродовж 30 років, відправляються піонери та школярі. Протягом цих років розпочинають роботу студія образотворчого мистецтва (керівник І. Наталуха), гурток різьби по дереву (керівник М. Хоменко), радіотехнічний гурток. 1963 рік став роком клубної роботи: успішно працюють клуби жовтенят «Червона зіронька» (керівник С. Воль), юних друзів Радянської армії, туристів-альпіністів імені Є. Абалакова.
1964 року на базі Палацу піонерів та школярів відкривається клуб інтернаціональної дружби «Ромашка» (керівник В. Бочарова). 25 років історії Плацу пов’язано саме з цим клубом. Члени клубу підтримували тісний зв’язок з дітьми Болгарії, Польщі, Німеччини. Традиційними стали дружні візити дітей різних країн, листування, пошукова робота. У 60-ті роки набувають поширення такі форми дозвілля старшокласників, як «вогник» та КВК, душею яких стають педагоги Ж. Гриценко та В. Ревін.
У 70–80-ті роки Палац піонерів і школярів стає центром виховної роботи з жовтенятами, піонерами та комсомольцями шкіл міста. Активно у Палаці працюють піонерські та комсомольські штаби; традиційними стають огляди піонерських загонів, військово-спортивна гра «Зірниця». У 1984 році в Палаці піонерів і школярів працює 186 гуртків і навчаться 2860 дітей та підлітків. Яскраву сторінку в історії Палацу вписано клубом філателістів «Парус». Популярністю серед дітей користуються технічні гуртки: автоматики і телемеханіки (керівник А. Дербеньов), який понад 25 років навчав дітей технічній творчості. Популярністю користувався клуб туристів-альпіністів імені Євгена Абалакова, який здійснював цікаві та не прості експедиції в різні куточки світу. 1980 року було здійснено першу експедицію на Памір, керівником якої стала В. Паненко. У 1981 році в Палаці створюється секція археології (керівник Г. Гідора). У 1982 році керівники-хореографи І. Тригуб та С. Тригуб відроджують хореографічний ансамбль «Радість». А вже наступного року (1983) під керівництвом О. Ждановського створюється ансамбль сучасного бального танцю «Веселка». У літописі Палацу були і такі талановиті педагоги, як керівник ізостудії В. Ратнер, керівник дитячого театру Г. Басанець, які підготували плеяду талановитих художників та акторів.
1991–2000 роки – нова сторінка в історії Палацу. Відповідно до рішення виконкому Сумської міської ради народних депутатів від 18 липня 1991 року Палац піонерів та школярів перейменований у Палац дітей та юнацтва. У 1993 році заклад отримав новий додатковий корпус, тому для юних вихованців гостинно відкрив свої двері новий об’єднаний комплекс загальною площею 7,5 тис. кв. м. А 1996 року Палац дітей та юнацтва отримав ліцензію як освітній заклад.
Зміни у суспільстві потребували змін і в змісті навчання та виховання. У Палаці відкривається наукове товариство «Пошук» (керівник Ж. Гриценко), яке об’єднало талановитих дітей та учнівську молодь; успішно реалізується програма «Творча обдарованість». Серед вихованців Палацу користується популярністю школа економічних знань «Сталкер» (керівник Г. Боровик). З метою профільного навчання старшокласників на базі Палацу створюється школа «Майбутній педагог», яка успішно працювала у тісній співпраці з міським навчально-виробничим комбінатом понад 10 років.
З 2001 до 2012 року Палац очолює Завальна Світлана Михайлівна.
З 2010 року комунальний заклад Сумський Палац дітей та юнацтва – комплексний позашкільний заклад, в якому займається 4500 вихованців у 215 гуртках та 9 клубних об’єднаннях.
Такий розвиток закладу позашкільної освіти дав можливість теоретично осмислити накопичений практичний досвід, розробити довгострокову Концепцію діяльності колективу і спроєктувати власну модель безперервної освіти у Палаці, яка починається зі школи раннього розвитку дитини «Малюк», продовжується в гуртках різних напрямів і знаходить своє завершення в ансамблях, творчих об’єднаннях, секціях спортивної майстерності тощо.
З 2012 року директор Сумського Палацу дітей та юнацтва – Маковецький Сергій Володимирович.
Сьогодні з метою створення оптимальних умов для розвитку та творчої самореалізації особистості у Палаці функціонує 196 гуртків та 8 клубних об’єднань з охопленням 3300 дітей віком від 3 до 21 року.
У Палаці склався кваліфікований сталий педагогічний колектив, що здатен працювати в умовах модернізації освітньої системи. Сьогодні у закладі працюють 69 педагогів. З них: 1 – Заслужений працівник освіти України, 1 – Заслужений майстер народної творчості України, 16 – Відмінники освіти України, 2 мають наукове звання «кандидат педагогічних наук», доктор філософії, 3 – Народні майстри України, 2 мають педагогічне звання «керівник гуртка-методист», 1 Майстер спорту, 2 – кандидати у майстри спорту, 1 Володар чорного поясу 1 дану з кіокушинкай карате. Такий кадровий склад позначається й на якості освітнього процесу.
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №1523 від 29.12.2012 року Палац включено до Переліку найбільших позашкільних навчальних закладів державної та комунальної форми власності системи Міністерства освіти і науки.
Нині Сумський Палац дітей та юнацтва – це багатопрофільний заклад позашкільної освіти, заклад нового покоління, покликаний надавати дітям та юнацтву позашкільну освіту, забезпечувати потреби особистості у творчій самореалізації. Зусилля всіх служб та підрозділів закладу спрямовані на досягнення єдиної мети: створення умов для гармонійного розвитку особистості.